травлю́(сь)
verbo
трави́тЬ(ся)
verbo
трави́тЬ(ся)
permalink
трави́нка (s. femm.)
трави́ться (v)
тра́вка (s. femm.)
травление (s. n.)
тра́вленый (agg.)
травлю́(сь) (v)
тра́вма (s. femm.)
травмати́ческий (agg.)
травмати́зм (s. masch.)
травмато́лог (s. masch.)
травматологи́ческий (agg.)
травматоло́гия (s. femm.)
тра́вник (s. masch.)
травокосилка (s. femm.)
траволече́ние (s. n.)
травопо́лье (s. n.)
травосе́яние (s. n.)
травосто́й (s. masch.)
травоя́дный (agg.)
тра́вушка (s. femm.)
I nostri siti
- Dizionario italiano
- Grammatica italiana
- Verbi Italiani
- Dizionario latino
- Dizionario greco antico
- Dizionario francese
- Dizionario inglese
- Dizionario tedesco
- Dizionario spagnolo
- Dizionario greco moderno
- Dizionario piemontese
En français
In english
In Deutsch
En español
Em portugues
По русски
Στα ελληνικά
Ën piemontèis
Le nostre applicazioni mobili
Android